У класі
залишився я.

01. До першого заняття

У Cybox є навчальна панель, Telegram-бот і сайт. Я довго працював над ними. Тепер у календарі стоїть дата — 15 жовтня 2026 року. Цього дня починається перший потік «Коду мислення».

До цього я міг знову відкрити код, переробити сторінку, додати можливість у панелі. Знайома робота. Попереду — зустріч з учнями, їхні запитання, перші спроби й помилки. Саме заради цього я створював академію. І саме цей крок довго відкладав.

Мене звати Владислав Дементій. Я заснував Cybox Academy і вперше вестиму власний курс. Боязнь критики не зникла після завершення сайту. Просто тепер я готуюся почати, поки вона ще зі мною.

Ця історія почалася задовго до першої сторінки Cybox. У маленькому класі в селі, куди я прийшов учитися програмувати.

Мені було дванадцять.

02. У класі залишився я

Спочатку до репетитора ходили й інші діти. Через кілька місяців вони перестали приходити. Я залишився.

Міг провести в тому класі вісім-десять годин. Репетитор дозволяв мені бути там довше без додаткової оплати. Для пояснень були ноутбук і методички у Word. Згодом з’явилися кава, розмови й дружба.

Тепер, коли думаю про власні заняття, повертаюся саме до цього досвіду. Людина давала мені свій час. Я міг продовжувати вчитися після того, як звичайне заняття мало б закінчитися.

До задуму власної академії було ще далеко. Мені було цікаво програмувати, і я хотів приходити знову. Можливість залишитися довше дозволяла продовжувати, поки цей інтерес був зі мною.

Пізніше у Cybox з’явиться власна платформа, а в мене — багато думок про завдання, перевірки й прогрес. Але найперше уявлення про навчання склалося без усього цього. Воно було пов’язане з конкретною людиною, до якої я продовжував ходити, коли інші вже пішли.

03. Клас зачинився

Через сімейні обставини репетитор закрив клас і продав комп’ютери. Знайомого місця навчання більше не було.

Я продовжив займатися програмуванням. Згодом навчався у великій IT-школі. У 2022 році, приблизно через пів року після початку, вирішив піти: темп і користь, яку я відчував від занять, не збіглися з моїми очікуваннями.

Обидва досвіди залишилися зі мною. Один хотілося продовжувати годинами. Інший я зрештою припинив. Коли почав думати про власну академію, згадував, що робило навчання важливим для мене: особистий контакт, можливість розібратися й відчуття, що ти справді рухаєшся далі.

У 2023 році ця думка стала конкретним задумом — створити Cybox.

04. Академія всередині екрана

Я хотів продовжити ті цінності, з якими познайомився у свого репетитора. Почав із того, як організувати навчання. Першою спробою був Notion, але його можливостей для мого задуму виявилося недостатньо.

Тоді я взявся за власну навчальну панель. На її створення пішло приблизно рік. Потім з’явилися Telegram-бот і сайт.

Проєкт поступово набував форми. Я міг удосконалювати платформу, змінювати сторінки, продумувати наступні можливості. У цієї роботи завжди знаходилося продовження: ще щось виправити, ще щось доробити.

А розповідати про академію публічно я боявся. Мене зупиняла можливість критики й невдачі. Робота над платформою тривала, а вихід до людей відкладався.

Зараз я бачу обидві частини цього часу. За нього я створив інструменти для Cybox. Водночас заняття все ще залишалися попереду. Панель могла зібрати матеріали й роботи, але пояснювати учневі мав я.

Що більше я готував академію, то конкретнішою ставала ця майбутня відповідальність. Треба буде почути запитання, зрозуміти, де людина заплуталася, допомогти їй зробити наступну спробу. Цього не можна було завершити черговим оновленням сайту.

05. Повернення

У січні 2026 року я поїхав працювати до Чехії. Приблизно через пів року повернувся в Україну.

Робота забирала час і сили, які були потрібні проєкту. Академія залишалася важливою для мене, але розвивати її в тому ритмі ставало складно. Я вирішив повернутися й зайнятися нею.

Після повернення переді мною знову був власний проєкт: створена панель, бот, сайт і навчання, яке потрібно почати. Я вже витратив багато часу на підготовку. Тепер хотів спрямувати його на перший потік.

У цього наміру з’явилася дата. До 15 жовтня треба підготувати заняття, узгодити розклад і познайомитися з майбутніми учнями. Вести курс я буду особисто.

06. Тепер моя черга пояснювати

«Код мислення» — для підлітків 13–16 років, які починають програмувати. Дванадцять тижнів, двадцять чотири живі заняття, до восьми учнів у групі.

Я хочу, щоб за назвою академії було зрозуміло, хто зустріне дитину на занятті. На першому потоці це буду я. Вестиму уроки, перевірятиму роботи, пояснюватиму й допомагатиму повернутися до задачі, якщо вона не вдалася з першої спроби.

Курс побудований навколо поступового переходу від готового прикладу до власного коду. Спочатку учень розбирає невелике рішення, потім змінює його, пробує написати частину сам. Далі потрібно перевірити результат і пояснити, чому він працює.

На фінальному захисті буде власний проєкт, пошук помилки та зміна однієї вимоги наживо. Для мене важливо побачити розуміння саме в таких діях.

Онлайн-група матиме свій розклад, програму та межі. А я хочу зберегти в ній уважність до людини, яку колись відчув сам: слухати, давати час на власну спробу, помічати труднощі.

У дванадцять років я залишався після заняття, тому що хотів продовжувати. Тепер готую заняття й чекаю на знайомство з тими, хто зробить свої перші кроки.

15 жовтня починаємо.